26 квітня – Міжнародний день памʼяті про Чорнобильську катастрофу

Скоро чотири десятиліття, як роковини Чорнобиля слугують свідченням і нагадуванням, чим насправді була радянська дійсність та яку ціну заплатили країни й народи, що вимушено стали її частиною. А з ними – і Європа. Про це пише Голос-Інфо, посилаючись на Український інститут національної пам’яті Чорнобиль показує, які наслідки можуть бути, коли: влада надає більшого значення прописаним на папері планам і бюрократичним процедурам, «підганяючи» показники під очікування, ніж реальності,

державні структури наскрізь пронизані брехнею і пристосуванством,

немає відкритості й довіри у стосунках між владою і суспільством,

у пріоритеті не людина, її життя і здоровʼя, а міфічні показники чи «імідж держави». Процес осмислення того, що відбулося в Чорнобилі у 1986-му, триває. Ці памʼять і розуміння важливі не тільки для України. Вони важливі для всього світу. З 2017 року документи Національного архівного фонду, які стосуються аварії на Чорнобильській АЕС, включені до міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Памʼять світу».

Водночас, як розповідає дослідник Чорнобильської катастрофи Олег Бажан, основний масив архівних документів про аварію залишився у Москві – й він досі засекречений.

Зараз держава, яка ховає за сімома замками архівні документи та боїться історичної правди, окупувала Запорізьку атомну електростанцію – найбільшу в Європі та своїми діями погрожує новою ядерною катастрофою.

Стежте за нами в соціальних мережах: Ютуб, Телеграм, Фейсбук та Інстаграм.