«Назавжди в строю»: у кількох громадах області попрощалися з захисниками України
Російсько-українська війна продовжує забирати життя мешканців нашої країни. У суботу, 12 квітня, в області в кількох громадах попрощалися з захисниками України, які захищали нас від окупантів.
У селі Іванківці Новоушицької тергормади попрощалися з солдатом Павлом Васильовичем Глухманом. Герой загинув 6 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання у Волноваському районі Донецької області.
«Після початку повномасштабного вторгнення Павло Васильович добровільно став на захист Батьківщини. З квітня 2022 року боронив країну у лавах ЗСУ. У рідному селі Павла поважали, він був порядним, життєрадісним і щирим чоловіком. Однокласники, друзі, побратими, всі, хто знав Героя, згадують його добрим словом», - повідомили в Новоушицькій тергромаді.
Павло Глухман загинув 6 листопада 2024 року. Йому назавжди 40 років. Фото з facebook.com/novaushytsia
Велика Кужелева, що на Дунаєвеччині, віддати останню шану солдату Василю Сергійовичу Галачинському. З початком повномасштабного вторгнення Василь став на захист України. «Підписав контракт. Воював відважно, гідно, безстрашно.
У лютому йому на кілька днів вдалося вирватися додому — востаннє побачити рідне село, обійняти самотнього дідуся, торкнутися мирного життя. Чотири коротких дні... Чотири світанки перед вічною темрявою..., - розповіли в Дунаєвецькій тергромаді. - Наприкінці березня зв'язок із Василем раптово обірвався. Два тижні тривоги, надії, молитви… І страшна, нестерпна звістка — Василь загинув».
23 березня 2025 року, виконуючи бойове завдання неподалік населеного пункту Нововодяне Луганської області, солдат Галачинський Василь Сергійович прийняв свій останній бій. Тепер йому навіки 29…
Василю Галачинському навіки 29 років. Фото з facebook.com/dynaivtsi.tg
«Ми знову прощалися з воїном, хоробрим захисником, який віддав своє життя заради того, щоб кожен із мирних мешканців міг відчувати себе в безпеці. Шимчук Андрій Олександрович ніс військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника аеромобільного відділення. Разом із побратимами він мужньо боронив країну від російського окупанта на Донеччині. 7 квітня 2025 року стало чорним днем для захисника та його рідних. Під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Григорівка Бахмутського району військовий загинув»,
- йдеться в повідомленні Білогірської селищної ради.
Вчора, 12 квітня, жителі Білогірщини провели захисника України в останню путь. Вічний спочинок він здобув на кладовищі села Сивки. Андрію Шимчуку навіки 26 років…
Андрій Шемчук загинув 7 квітня... йому назавжди 26 років. Фото з facebook.com/tgbilohirya
У Славуті вшанували Савченка Сергія Володимировича, якому назавжди 54 роки… 26 лютого 2022 року він добровільно долучився до захисту рідної землі у лавах Збройних Сил України. «Службу ніс у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді, на посаді навідника-оператора аеромобільного батальйону. Старший солдат Савченко Сергій Володимирович гідно виконував свій військовий обов'язок та вірив у світле майбутнє нашої країни. Останнім його завданням було здійснити прикриття, щоб вивезти поранених бійців. У ході його виконання, поблизу населеного пункту Олешня Суджанського району Курської області, Сергій отримав важкі поранення, - розповіли в Славутській міській раді. - Проходив лікування у столичній лікарні. Швидко одужував, адже хотів жити та дочекатися перемоги України.
На жаль, сталося найстрашніше: 8 квітня 2025 року, серце нашого воїна раптово зупинилося, залишивши глибоку рану у його рідних, друзів, бойових побратимів».
Серце Сергія Савченка раптово зупинилося 8 квітня… Фото з facebook.com/SL.SLAVUTA
«Як згадує один із побратимів «Сави» - таким був позивний Сергія, наш захисник був сміливим та відважним, мужньо нищив ворога на Курщині, на посаді навідника - оператора «Бредлі». Героїчно врятував з-під вогню двох важко поранених побратимів. Любов до рідної землі та відповідальність за країну передалися його єдиному сину. Він продовжує батькову справу та наразі є військовослужбовцем 24-тої окремої механізованої бригади імені короля Данила, - йдеться в дописі Славутської міської ради. - Рідні та друзі згадують Сергія як щиру та життєрадісну людину, чесного, мужнього захисника й патріота. Він був турботливим батьком, надійним товаришем. Сергій Савченко прожив достойне життя, відзначене відданістю Україні. Його ім'я назавжди залишиться у наших серцях».
%VIDEOADS%
Читайте також: Один біль на всіх... Вісім історій жінок із виставки «Жива» у Хмельницькому