Зміни у технології вирощування кукурудзи в США: нові тренди міжрядь

У Сполучених Штатах у галузі вирощування кукурудзи стрімко змінюються технології та підходи до міжрядної обробки. Традиційний стандарт шириною міжрядь у 75 см поступово поступається місцем новим рішенням, що передбачають звуження цього простору. Фахівці пояснюють, що такі зміни сприяють більш ефективному використанню ресурсів та покращенню умов для розвитку рослин

Нові підходи до міжрядь і їх перевагиІсторично в США у 1960-х роках кукурудзу вирощували з міжряддям 36 або 38 дюймів (96,5 і 91,4 см відповідно). Згодом ширина зменшилася до 30 дюймів (76,2 см), що стало стандартом і поширилось у багатьох країнах, включно з Польщею. Однак останнім часом фермери почали застосовувати інноваційні схеми, зменшуючи міжряддя до 20 та навіть 15 дюймів (50,8 та 38,1 см відповідно). Серед них популярною є схема із здвоєними рядами — два ряди кукурудзи, широке міжряддя, знову два ряди.

«За норми висіву 36 тисяч рослин на акр у класичному розташуванні, відстань між насінням у ряду становить менше 15 см (5,8 дюйма). Можна звузити міжряддя до 20 дюймів (50,8 см), посіявши через 22 см (9 дюймів).

При ширині 15 дюймів (38 см) відстань між насінням становить 29,5 см. У дворядних схемах ряди висівають близько одне до одного, а між подвійними рядами — 56 см», — пояснюють експерти. Переваги та ризики вузькорядного вирощування кукурудзиЗгідно з дослідженнями, новий підхід до міжрядь має кілька переваг для американських фермерів. Зменшене міжряддя швидше закриває простір між рослинами, зменшуючи випаровування води і пригнічуючи проростання бур’янів. Верхні листки кукурудзи при вужчих міжряддях формують щільну «парасольку», під якою створюється більш прохолодний і вологий мікроклімат, що особливо важливо в період спеки. Фермери порівнюють цей ефект із опущеними жалюзі, що захищають від яскравого сонячного світла

Зміни у схемах посадки також відповідають тенденціям щодо підвищення густоти рослин, що дозволяє отримати більший урожай без конкуренції за ресурси. Зменшення відстані між рядами і збільшення між рослинами у ряду створює «квадратний» життєвий простір для кожної рослини, що сприяє рівномірному розвитку кореневої системи та надземної частини.

Однак у вузькорядних технологіях є й суттєві недоліки. Найголовнішим аргументом є нестабільність врожайності: залежно від погодних умов, сорту та регіону результати можуть бути як вище, так і нижче традиційних технологій, з різницею у 5-10%. Також цю технологію супроводжує підвищений ризик розвитку хвороб через зміни мікроклімату та необхідність підбору високоякісних стійких сортів із міцним стеблом та високою стійкістю до вилягання.

Крім того, застосування вузькорядної технології вимагає значних капіталовкладень у адаптацію техніки — сівалок, комбайнів, обприскувачів, що може бути невигідним для частини фермерів через невпевненість у отриманні очікуваного результату.