Закон про землю: хто тепер захищений від повернення майна державі
9 квітня 2025 року набув чинності закон №4292 “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача”. Про це повідомляє Хвиля, пише agronews.ua.
Як пояснює журналіст Сергій Коробкін, цей документ викликав гострі дискусії серед правозахисників та експертів через потенційні ризики легалізації незаконно привласнених державних земель.
“Добросовісний набувач – це особа, яка не знала і не могла знати, що вона придбала майно у особи, яка не мала права це майно відчужувати. Припустимо, хтось незаконно чимось заволодів, а потім вам перепродав”, – роз’яснює Коробкін.
Основні зміни, які вносить закон, стосуються строків давності для витребування майна державою або територіальною громадою. Відтепер, якщо з моменту набуття майна добросовісним набувачем минуло понад 10 років, держава втрачає право його повернути. У випадках, коли минуло менше 10 років, держава зобов’язана компенсувати добросовісному набувачу ринкову вартість майна при його поверненні.
Автор законопроєкту, народний депутат Ігор Фріс, наполягає на розмежуванні цивільних та кримінальних питань:
“Якщо є схеми, якщо є злочин, для цього є кримінальний кодекс, який не має строків притягнення до кримінальної відповідальності і який забезпечує інтереси держави та інтереси суспільства”.
Федерація роботодавців України підтримала прийняття закону, зазначивши: “Раніше інвестори, бізнес та громадяни стикалися з ризиком втрати майна через претензії держави, що стосуються подій багаторічної давності. Закон номер 12089 нарешті усуває цю правову невизначеність, зменшує ризики для інвестицій і забезпечує стабільність у веденні бізнесу”.
Однак критики закону вбачають у ньому серйозні загрози. На офіційному інтернет-представництві президента України була зареєстрована петиція з проханням накласти вето на цей законопроєкт, яка набрала необхідні 25 000 голосів, але була проігнорована.
Автор петиції Мішель Терещенко стверджує, що закон “спрямований на захист недобросовісних набувачів, тих, хто незаконно через підставних осіб отримав у приватну власність ліси, водойми та прибережні смуги, пам’ятки археології, землю оборони тощо”.
Центр протидії корупції звертає увагу на поширену схему з використанням підставних осіб:
“Численні розслідування свідчать, що схеми з відчуження землі спочатку будують так, щоб земля пройшла кілька ланок власників, перш ніж опинитися в руках кінцевого бенефіціара, який спочатку був в темі і ‘в долі’. Останній формально і є тим самим добросовісним набувачем”.
За даними Фонду держмайна, лише у 2024 році вартість ділянок, щодо яких були подані судові позови, становить понад 407 млрд грн. З прийняттям закону держава фактично відмовляється від частини цих ділянок та відповідних коштів.
Закон не поширюється на об’єкти критичної інфраструктури, стратегічні об’єкти, землі оборони, природно-заповідного фонду, гідротехнічні споруди та пам’ятки культурної спадщини, якщо вони мали такий статус на момент вибуття з власності держави. Проте, як зауважує Коробкін, багато об’єктів 10 років тому не вважалися критичними, стратегічними чи заповідними.