Трудові права під час війни: як захистити себе в умовах воєнного стану

Війна істотно вплинула на всі сфери життя українців, зокрема й на трудові відносини. Багато працівників зіткнулися з новими викликами, пов’язаними із звуженням трудових прав.

Як захистити свої трудові права в цей складний час? Де шукати допомоги? Розбираємося разом з експертами.

Законодавство змінюють під гуркіт війни

Воєнний стан спричинив суттєві зміни в трудовому законодавстві. З початку повномасштабного вторгнення було ухвалено низку законів, які змінюють права та обов’язки працівників. Серед найважливіших – Закон України №2136 від 15 березня 2022 року «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який регулює особливості організації трудових відносин під час воєнного стану.

Під час журналістського онлайн-форуму «Захист трудових прав в умовах воєнного стану», голова Федерації профспілок України Григорій Осовий зазначив, що «більшість змін, ухвалених на період військового часу, були необхідними, проте деякі з них дали роботодавцям більше прав призупиняти окремі трудові норми або своєрідно трактувати їх на період воєнного стану, що може погіршити права працівників».

Варто зауважити, що у 2023 році фахівці ФПУ надали понад 180 тисяч юридичних консультацій громадянам з питань захисту трудових прав. За результатами цих адвокацій, на користь працівників присуджено до стягнення 652 мільйони 829 тисяч гривень, здебільшого це повернення боргів із заробітної плати. Як отримати відпустку в час випробувань

Одне з найактуальніших питань, з яким стикаються працівники, – це використання відпусток. Трудове законодавство гарантує щорічну відпустку кожному працівнику, але в умовах війни багато роботодавців намагаються мінімізувати ці виплати.

Шеф-редакторка юридичного видання «Кадровик.ua» та керівниця Центру правової допомоги ФПУ Вікторія Ліпчанська наголошує, що «кожен зароблений день відпустки і кожна гривня за компенсацію цієї відпустки є власністю працівника і не може бути “прощена” роботодавцям навіть в умовах воєнного стану».

Важливо знати, що роботодавець може обмежити тривалість щорічної відпустки до 24 календарних днів, але не менше. Решта днів відпустки (додаткові відпустки або більша тривалість основної) мають бути надані пізніше або компенсовані.

Після внесення змін до законодавства в грудні 2023 року роботодавці отримали право заміняти частину відпустки відпустками без збереження заробітної плати, але ця норма оскаржується в Конституційному суді.

На час воєнного стану призупинено норму, яка забороняла ненадання відпустки повної тривалості протягом двох років поспіль, тому за це не передбачена відповідальність.

Якщо працівник не може використати відпустку через малий штат підприємства, експерти радять розглянути такі можливості: отримання компенсації за невикористані дні відпустки (при умові, що 24 дні вже використані);

розподіл обов’язків відсутнього працівника між іншими співробітниками;

укладення строкового трудового договору з іншим працівником на період відсутності основного. Ці варіанти дозволяють зберегти безперервність робочого процесу і водночас забезпечити працівникам законне право на відпочинок.

Робота на відстані: правові аспекти дистанційної зайнятості

У нових реаліях дистанційна робота стала звичним форматом для багатьох українців. Завідувачка відділу інспекції праці департаменту правового захисту ФПУ Марія Гриценко пояснила,

що дистанційна робота – це форма організації праці, за якою робота виконується працівником поза робочими приміщеннями роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

В умовах воєнного стану дистанційна робота може запроваджуватися наказом роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору в письмовій формі. Під дію цієї норми підпадають загрози поширення пандемії, військові загрози, надзвичайні ситуації техногенного характеру. Це спрощення дозволяє швидко адаптуватись до мінливих умов праці, особливо в регіонах, які потерпають від постійних повітряних тривог або де існує загроза бойових дій.

Коли працівник «зникає з радарів»

Багато роботодавців зіштовхуються з проблемою, коли працівники, особливо з окупованих територій, не виходять на зв’язок. За законом №2352 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (чинний з 19 липня 2022 року) з’явилася нова підстава для припинення трудового договору – відсутність працівника на роботі та відсутність інформації про причини цього понад 4 місяці поспіль.

Важливо пам’ятати: якщо є хоч якась інформація про місце перебування працівника (наприклад, СМС-повідомлення про перебування за кордоном), це вже не вважається відсутністю інформації. У такому разі звільнення за цією підставою може бути оскаржене в суді. Представники ФПУ наголошують, що ця норма потребує надзвичайно обережного застосування, особливо щодо працівників з тимчасово окупованих територій або тих, хто міг стати внутрішньо переміщеною особою внаслідок бойових дій.

Чи дочекаємося справедливих пенсій?

Міністерство соціальної політики працює над реформуванням пенсійної системи. Як пояснив керівник управління соціального страхування і пенсійного забезпечення апарату ФПУ Володимир Максимчук, проєкт передбачає об’єднання в одному законі всіх надбавок, підвищень, доплат до пенсій; внесення змін в обчислення пенсій, призначених за спеціальними законами (військовослужбовцям, прокурорам та іншим); зміну обчислення пенсії в солідарній системі.

За новою формулою пенсія складатиметься з двох частин: Базової (постійної)

Страхової (залежно від кількості накопичених балів за кожен місяць роботи)

Коефіцієнт заробітку працівника буде переведений у бали: якщо людина отримувала в півтора рази більше зарплати, ніж в середньому по країні, це буде 15 балів; якщо вдвічі більше – 20 балів і так далі. Нова система має вирівняти розмір пенсій незалежно від дати виходу на пенсію та забезпечити справедливіший розподіл коштів. Це дозволить подолати наявну сьогодні несправедливість, коли розмір пенсії залежить не тільки від стажу та заробітку, але й від того, коли людина вийшла на пенсію.

Особливі права для особливих категорій працівників

В умовах воєнного стану важливо пам’ятати і про специфічні категорії працівників, які потребують додаткового захисту: Одинокі батьки: законодавство чітко регламентує заборону на звільнення з ініціативи роботодавця одиноких матерів і одиноких батьків, які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю. Ця заборона діє навіть якщо працівник вчинив проступок, що могло б за інших умов стати підставою для звільнення.

Неповнолітні працівники (особи до 18 років): передбачено спеціальні гарантії – скорочений робочий час при оплаті як за повний робочий день,

щорічна відпустка тривалістю 31 календарний день, обов’язкові медичні огляди до 21 року, а також заборона працювати на певних видах робіт до досягнення відповідного віку.

Внутрішньо переміщені особи та українці, які перебувають за кордоном: мають право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 90 календарних днів на весь період воєнного стану. Майбутні виклики та європейський вектор трудової реформи

Заступник голови ФПУ Олександр Шубін наголошує на важливості євроінтеграційного напрямку реформ: «Ми працюємо над імплементацією європейських директив. Нам необхідно не лише виконати перелік асоційованих документів, але й надолужити європейські реформи».

Федерація профспілок України постійно працює над підвищенням соціальних стандартів і гарантій, зокрема мінімальної заробітної плати. Керівниця департаменту з питань бюджету та оплати праці апарату ФПУ Світлана Макогонюк наголошує, що мінімальна зарплата має становити не менше 50% від середньої зарплати відповідно до європейських стандартів або хоча б бути не нижчою за фактичний прожитковий мінімум, який наразі становить близько 10,5 тисяч гривень.

Паралельно триває робота над проєктом Закону України “Про безпеку та здоров’я працівників на роботі” (р.н. 10147 від 13.10.2023), який має на меті замінити чинний Закон України “Про охорону праці”. Завідувачка відділу технічної інспекції праці департаменту охорони праці ФПУ Діана Казакова повідомила, що законопроєкт планується ухвалити в ІІ кварталі 2025 року, але він має набрати чинності лише через півроку з дня припинення чи скасування воєнного стану. Це дасть можливість роботодавцям підготуватися до впровадження ризикоорієнтованого підходу у сфері організації безпеки та здоров’я працівників на роботі.

Інформаційна служба НСЖУ

Фото: пресцентр ФПУ