Росія з початку 2024 року вивезла із Маріуполя понад 120 тисяч тонн українського коксівного вугілля
Росія протягом 2024 та 2025 року вивезла з тимчасово захопленого Маріуполя близько 120 тисяч тонн українського коксівного вугілля та використовує його як паливо для теплової генерації та забезпечення власної воєнної економіки.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, передає Укрінформ.
“Поки світ прикутий до новин з фронту, де Україна відчайдушно боронить свою територію, – на тимчасово окупованих українських землях триває інша, менш помітна форма агресії. Це – ресурсна колонізація”, - зауважили у СЗР.
В умовах, коли більшість добувних потужностей вугілля РФ сконцентровані у Кемеровській області (до 60% кам’яного вугілля, 80% коксівного вугілля та 100% окремих особливо цінних марок вугілля), російські компанії зацікавлені у вугіллі з тимчасово захоплених районів українського Донбасу.
Росія у промислових розмірах вивозить з порту Маріуполя коксівне вугілля, використовуючи українські надра для забезпечення власної економіки, яка працює на війну.
Так, російські судна з 2024 року вивезли понад 120 тис. тонн українського коксівного вугілля, зокрема “ALFA-1" вивезло понад 20 тис.
тонн; "ALFA M" – близько 40 тис. тонн; "ALPHA HERMES" – понад 5 тис. тонн; "VICTORIA К" - понад 20 тис. тонн; "VICTORIA V" – понад 35 тис. тонн. Ця цифра дорівнює вартості, достатній для виробництва тисяч тонн сталі, з якої виготовляються бронетехніка, боєприпаси та військові кораблі.
До незаконного вивезення вугілля з тимчасово захопленої території України причетні російські ТОВ "Ника Шиппинг", ТОВ "ПКФ "Сибмаркет" та ТОВ "Альфа".
Вивезення коксівного вугілля з українських територій – це цілеспрямована стратегія ресурсної колонізації. Росія системно перетворює тимчасово захоплені українські території на джерело сировини для підтримки власної воєнної економіки.
Ця практика грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права, включно з Гаазькою конвенцією 1907 року, що забороняє використання ресурсів окупованих територій на користь окупанта без згоди законної влади. Водночас безкарність таких дій стимулює подальшу експлуатацію українських надр і посилює економічну стійкість російської воєнної машини.
Ресурсна колонізація тимчасово захоплених територій України – це ще одне свідчення того, що війна триває не лише на полі бою, а й в економіці, у торгівлі й у міжнародному праві. І перемога України в цій війні неможлива без захисту її економічного суверенітету, пише видання.