Науковці агітували молодь з Африки та Індії навчатись на Чернігівщині: скільки приїде?

Олександр САМОЙЛЕНКО, ректор Ніжинського університету ім. Миколи Гоголя, разом з Євгеном Плотніковим, проректором з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці, були в Африці. Пізніше — на навчальному форумі в Індії. Поїздку організувало посольство України.

— Додому повернулися третього квітня, — каже Олександр Самойленко. — В Африці, у Республіці Ботсвана, було щось на зразок нашого ярмарку професій. Зібралися представники українських університетів, Індії, Південноафриканської республіки та місцевих вузів. Розповідали їхнім дітям про українську освіту і про навчання в нашому вузі. Які спеціальності, які професії. Близько 200 анкет діти заповнили.

— А в ніжинський університет?

— Близько 40 заявок. Не факт, що приїдуть. Говорили про різні моделі навчання. У нас є і дистанційна освіта.

Це платна форма навчання. Але є ініціатива підписання меморандуму між Міністерствами освіти двох країн. Тоді можливі стипендії. Така практика існує з багатьма країнами.

День пробули в громаді Маха­лап’є. Кілька місяців Ніжинська міська рада разом з університетом проводили перемовини онлайн.

Пла­нуємо стати містами-побра­тимами. За ініціативи нашого посла Олексія Сивака. У нього є ідея встановити в Африці перший пам’ятник Тарасу Шевченку.

— Українську в Африці знають?

— Дві дівчини, які до нас підхо­дили, казали, що вивчали українську. Знають, як вітатися, дякувати.

— На Чернігівщині заморозки, в Африці яка погода?

— Мінлива. Доходило до 30 градусів. На сафарі не їздили, — жартує ректор. — В Індії був трохи інший захід. П’ятий міжнародний освітній форум. Взяли участь 25 країн. Були представники США, Авс­тралії, Канади, Кореї, Британії, Мексики, Індонезії, Сінгапуру. Багато представників з Африки. Майже весь глобальний південь: Індонезія, Мексика… Не було РФ, Китаю, Пакистану.

— Розмовляли з перекладачами?

— Без перекладачів. Англійська — головна мова цього форуму. Російська пролунала раз.

— Які страви куштували?

— В Африці їжа переважно гостра. Але не така гостра, як в Індії. Багато спецій.

Додому добиралися півтори доби. Першого квітня о 18.00 вилетіли і третього близько 12.00 були в Ніжині. З Чандігара долетіли до Делі. Через чотири години був літак до Дубая,

звідти — до Кракова. Сіли на потяг до Перемишля. До Києва і нарешті до Ніжина.

— Сувенірів багато привезли?

— Не дуже. Є обмеження в вазі. Коли летіли до Африки, дозволена вага 23 кілограми. А от до Індії — уже 15. Чай, каву брали. Дитині — прямокутний кубик-рубик. Такий трансформер. Розклали — не можемо скласти. Можливо, на вихідних розберемося.

Пан Євген узяв спеції. Він у цій справі знається. Кулінарить, любить гостре.

Джерело "Вісник Ч", авторка Юлія СЕМЕНЕЦЬ

"Час Чернігівський" писав про таке:

• Чернігівська студентка стала призеркою престижного мовно-літературного конкурсу
• Розробки чернігівських студентів отримують визнання в Україні
• Проти зловживань під час іспитів: в університеті Чернігова запровадили «телефон і скриньку довіри»

​​​Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":

• Фейсбук
• Youtube
• Телеграм
• Instagram
• Tik-Tok